Це бельгійське містечко не схоже на шумний і
«мультикультурний» Брюссель, не має масштабів Антверпену чи осучасненості Генту. Воно
спить у віках, і якщо трошки захотіти можна побачити, що йому сниться. Це таке
собі «ідеальне» європейське містечко, що збереглося наче у
вакуумі. Його часто називають Венецією Півночі або
просто Брюге. Про
існування цієї середньовічної резервації на загал мало хто
здогадується. І в цьому її принадність. Я вперше дізнався про Брюге, коли глянув
стрічку «Залягти на дно у Брюгге» (“In Bruges”) за участі Коліна Фаррела. І вам раджу.
